«Людський капітал, його збереження і відновлення, – тема, яка стала однією з основних на цьогорічному URC в Римі», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 

ЩО

Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) — щорічна міжнародна подія, присвячена обговоренню пріоритетів відбудови та реконструкції України внаслідок російського вторгнення в Україну. Цього року конференція була спільно організована Україною та Італією, і пройшла в Римі, в конференц-центрі «Roma Convention Center La Nuvola».

«Організація місцями кульгала. Зокрема, черга на реєстрацію, в якій я, як і тисячі людей простояла просто неба без води та захисту від сонця. Але тут були й свої переваги. Було дуже цікаво, крутий нетворгінг, жодних скарг і безладу. Бейджі друкували пачками й потім італійські адміністратори виносили їх, просили когось з українців голосно читати, щоб віддати гостям. Мені така честь теж випала, це було прикольно», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 

ХТО

Конференція з відновлення України (URC 2025) зібрала близько 4000 представників урядів, бізнесу та громадянського суспільства з понад 100 країн, включно з понад 100 глав держав і урядів та очільників міжнародних організацій.

«З моїх спостережень, порівняно з минулорічною конференцією в Берліні (де був фокус на Німеччині і Євросоюзі), цього разу відчутною була роль інших країн [США, Канада Австралія, Ізраїль, Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія, Туреччина, Японія, ОАЕ etc]. Вони мали доволі високий рівень представництва. І всі намагалися максимально підкреслити свій власний внесок у підтримку України.

Це нова тенденція і це дуже добре. Бо минулого року це було піднесене співчуття жертві, а цього – ніби венчурні інвестори робили ставки. На кшталт «Якщо вигорить – я у грі».

Маю відмітити при тому: здається, вони нас більше підтримують, тому що реально бояться [війни]. Багато чула про то, що Україна – лабораторія. І нас, наш досвід уважно вивчають.

І якщо вони ще не дозріли визнати нашу суб’єктність, то вже точно визнають нашу користь і необхідність», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 

ПРО ЩО

Основні теми URC 2025:

• Мобілізація приватного сектору для реконструкції та економічного зростання.
• Людський вимір: соціальне відновлення та людський капітал для майбутнього України.
• Відновлення муніципалітетів та регіонів.
• Вступ до Європейського Союзу та пов'язані з ним реформи.

«Варто визнати, організатори цьогорічного URC – а це не лише держава, але й громадські організації – зробили колосальну підготовчу роботу. І я думаю, що URC це все одно гарний шанс для зростання, для еволюції.

Так, там був представлений зріз нашого суспільства. Від Президента й урядовців до громадських дієвців з невеликих громад. Але що я точно можу зазначити – ми еволюціонуємо. Більшість людей, за моїми спостереженнями, використовували поле URC для нових контактів, перемовин, все більше хорошої англійської та прагматичного підходу. І до нас вже точно не ставляться, як до жертви, яка потребує гуманітарної підтримки. Ми цікаві, хоча, на жаль, ще точно лише виборюємо «місце за столом». Використовуємо лише маленьку частину можливостей, поки не усвідомлюючи, що можемо набагато більше, але й це вже прогрес. Важливою зміною дискурсу, на мій погляд, став фокус на важливості збереження людського капіталу, як основи стійкості та повоєнного відновлення України. Це пріоритет «Здорових рішень» й основне питання для всіх наших адвокаційних кампаній. Ми прагнемо робити здоров'я важливою цінністю для українського суспільства. І не лише у вимірах ментального та фізичного, але й через створення умов для добробуту на рівні громад і здорового, гідного середовища. Тому в моєму фокусі на цьогорічному URC були дискусії про людській капітал», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 

Цікаве спостереження з розмови, яка мала назву «Culture as a Cornestone of Human Capital Development». Ганна Врублевська, Міністерка культури та національної спадщини Польщі, під час своєї промови щодо важливості піклуватися про культуру під час війни обгрунтовувала це тим, що саме культура формує критичне мислення й відчуття відповідальності.

 
А ще шкода, що з такими шансами на увагу до України ми не заполонили вічний Рим нашими культурними подіями, концертами просто неба тощо. Там, за межами їхнього «ВДНГ», – досі Чайковський і Гергієв», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 

«Здорові рішення» для URC

В кулуарах URC відбувалося багато неформальних розмов, у тому числі з представниками урядів різних країн. Одна з важливих для «Здорових рішень» дискусій була присвячена ролі українського громадянського суспільства у формуванні політик та підтримці реформ. Представникам традиційних демократій все ще складно сприймати диверсифіковане українське поле впливів за межами лише офіційних державних інституцій. І ось про що ми говорили.

Структура української демократії іноді може бути заплутаною. Ми успадкували державу, яка виглядала як копія радянської системи, і змінювали її переважно шляхом прямої демократії — революціями. Серед них були Революція на граніті 1990 року та Помаранчева революція 2004 року. Але справжні, глибокі зміни розпочалися після Революції Гідності та початку російсько-української війни 2014 року.

Сьогодні Україна має як новостворені інституції в результаті реформ, так і деякі елементи, що залишилися від старої радянської системи. На мою думку, дві найуспішніші реформи — це реформа охорони здоров'я та адміністративно-територіальна реформа. Завдяки децентралізації та автономії закладів охорони здоров'я як місцеві громади, так і система охорони здоров'я швидко адаптувалися до викликів війни та залишилися сильними.

Нова система охорони здоров'я зосереджена на людях — лікарях, пацієнтах та їхній гідності. У перші дні повномасштабної війни цивільні лікарні об'єднали зусилля з військовими. Зараз і ті, і інші лікують поранених військових і постраждалих цивільних. Фактично, ми створили універсальну, інтегровану систему охорони здоров'я.

Громадянське суспільство відіграло важливу роль у цих реформах та у зміцненні державних інституцій. Багато нових установ були побудовані активістами, які прийшли безпосередньо з Майдану. Наприклад, колишня міністр охорони здоров'я Уляна Супрун очолила важливі реформи охорони здоров'я. Олег Петренко, який створив і очолив Національну службу здоров'я України, також був представником громадянського суспільства.

Такі організації, як «Пацієнти України (включає понад 50 груп пацієнтів) та «Медичні лідери» (що об’єднує прогресивних лікарів) підтримують реформи експертними порадами, а також захищають їх, коли виникають політичні загрози. Цю роботу традиційно підтримував Міжнародний фонд «Відродження», із 2023 року її продовжує «Здорові рішення для відкритого суспільства». Ми є відгалуженням Програми громадського здоров'я Фонду.

Після того як USAID закрило свої програми, багато організацій громадянського суспільства втратили фінансування. Водночас уряд почав обговорювати повернення до централізованого контролю над охороною здоров'я. Ми розглядаємо це як серйозну загрозу та активно беремо участь у цих обговореннях.

Головною проблемою для охорони здоров'я зараз є втрата людського капіталу. Багато лікарів і медсестер покинули країну, залишилися на окупованих територіях або вступили до збройних сил. Оскільки в Україні досі немає системи медичного самоврядування й не існує індивідуальних ліцензій для лікарів, ми не знаємо, скільки в нас медичних працівників. Це означає, що мільйони українців можуть втратити доступ до медичної допомоги.

За підтримки Світового банку та Міністерства охорони здоров'я ми брали участь у розробці законодавчих пропозицію щодо створення електронного  реєстру медичних працівників і беремо активну участь в адвокації міжнародної технічної підтримки для його створення. Ми також тісно співпрацюємо з GMA (Німецька Медична Асоціація), яка консультує як Міністерство, так і Парламент з питань реформ самоврядування та дерегуляції лікарської діяльності.

Ми також зосереджуємося на вивченні стану здоров'я українців. Разом із ВООЗ та Світовим банком ми проводимо загальнонаціональне опитування у понад 8000 домогосподарствах, щоб зрозуміти ставлення людей до свого здоров'я. Ми вже бачимо явне погіршення як психічного, так і фізичного здоров'я по всій країні.

Ми також тісно співпрацюємо з місцевими громадами. За підтримки ULEAD у 2023 році ми почали впроваджувати німецьку модель «Здорова громада» в деяких українських муніципалітетах разом з експертами компанії OptiMedis. Наразі ми помітили, що більшості громад досі бракує інструментів, досвіду та інституцій для стратегічного управління здоров'ям. Вони не працюють з даними та не мають довгострокового підходу.

Також, завдяки CARE ми створили дієву модель надання медичної допомоги мешканцям прифронтових громад через ефективне використання мобільних амбулаторій. Ця система успішно працює в Краматорській громаді і є однією з  базових для формування державної політики у цій сфері

Наша мета — створити «Альянс 50 здорових громад», щоб допомогти їм обмінюватися передовим досвідом у місцевій політиці охорони здоров'я. Це має зменшити тиск на заклади охорони здоров'я та, за нашими прогнозами, значно знизити витрати на охорону здоров'я.

«На їх питання «чим ми можемо допомогти» – запропонувала їм бути більш відкритими до дискусій про особливості сучасної української демократії. Також згадала про адвокаційну діяльність здорових рішень спільно з DGAP в Берліні у травні цього року. І експромтом пояснила, чому громади з їхнім поточним керівництвом не спроможні створити локальні політики, які могли б забезпечити гідний рівень піклування про людину в умовах війни й після неї. Тому що більшість мерів, обраних задовго до війни, мають інший ціннісний бекграунд, у них відсутні необхідні знання та навички.

Тому варто інвестувати в навчених менеджерів з особливим статусом в громадах. Бо державна політика випаровується там, де починають соціальні, інтегровані послуги в громадах».

«У всіх дотичних на конференції – фанатичний фокус на ментальному здоров’ї. Співпрацюють в цій темі майже всі уряди, фокус на державні інституції, лікарні. Щоправда, ніхто не усвідомлює, що в місцях реального проживання людей ніяких умов для відновлення ментального здоров’я не існує. 

Окремо про охорону здоров’я. Судячи з постів МОЗ – вони підписали багато важливих угод.
Фактично було дві публічні події: одна присвячена фармринку, інша – власне, охороні здоров’я («Здоров’я як передумова розвитку людського капіталу України: реформа, стійкість та відновлення»).

Едем Адаманов, заступник Міністра охорони здоров'я, багато акцентував на необхідності інвестицій для відбудови зруйнованих лікарень. Також він наголошував на тому, що Міністерство сфокусовано на продовження реформ, попри війну. Наголошував на важливості збереження людського капіталу в охороні здоров'я. Висловлював занепокоєння, що після вступу України в Євросоюз, ми стикнемося з втратою медичного персоналу через потенційну міграцію медичних сестер і лікарів до країн Євросоюзу. 

Для «Здорових рішень» ці питання є також пріоритетними, саме тому ми наполягаємо на створенні умов для реальної економічної та професійної свободи українських лікарів вже зараз. Щоб дати їм можливість створювати власні медичні практики там, де пацієнти цього потребують, вільно обирати лікарні для роботи та мити всі умови для отримання гідної винагороди й професійного розвитку в Україні. Вільні українські лікарі, нарешті, створять лікарське самоврядування за власним вибором і зможуть впливати на розвиток політик в охороні здоровя не лише в Україні, а й нарівно з такими ж самоврядними організаціями країн Євросоюзу впливати на створення прозорих і справедливих умови для професійної міграції не лише українських медичних працівників до Євросоюзу, але і європейських лікарів до України. 

Італійські політики та медичні менеджери на цій панелі говорили про підтримку українських лікарів та лікарень, зокрема через навчання та закупівлю обладнання. Сподіваюсь, будуть часи, коли ми побачимо практику спільної роботи команд українських та європейських медиків.

На жаль, не було фокусу на унікальному українському досвіді створення універсальної системи, яка об'єднала військову і цивільну системи охорони здоров'я. Хоча в кулуарах було багато зацікавлених питань від європейських колег, які вивчають наш досвід, готуючи свої системи до викликів потенційної війни», — Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства». 


Kyiv-Rome, Ukraine Recovery Conference, 10–11 July 2025

Photo credits: Ministero degli Affari Esteri e della Cooperazione Internazionale, Офіційне інтернет-представництво Президента України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Міністерство Національної Єдності України, Тетяна Гавриш, співзасновниця БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства»