Наприкінці 2024 року в Україні ліквідували медико-соціальні експертні комісії (МСЕК),
які встановлювали інвалідність пацієнтів, та натомість запровадили систему експертних
команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Ця реформа готувалася давно, проте була запущена передчасно після низки корупційних скандалів із
МСЕК.
В основі реформи лежали три ідеї:
- Перейти від виключно медичного визначення інвалідності до оцінки повсякденного функціонування особи: з урахуванням фізичних, психологічних, оточуючих чинників — так званої біопсихосоціальної моделі. Інакше кажучи, щоби статус людини
встановлювався не лише через її медичний стан, але й через можливість, наприклад, самостійно переносити важкі речі, одягатися, підніматися на п’ятий поверх
без ліфта. - Перейти від пострадянської моделі, коли комісія сприймала пацієнта як безправний об’єкт та виносила йому вирок — інвалідність чи ні, — до моделі сервісу. Це
означає швидкість, комфорт та максимальну цифровізованість. Можливість комплексно оскаржити рішення ЕКОПФО. А також зміну ролі експертних команд: до їхніх
повноважень тепер входять також рекомендації, які є частиною реабілітації, та частковий нагляд за виконанням цих рекомендацій. - Перейти від непрозорої, суб’єктивної, відкритої до зловживань системи до максимально захищеної та справедливої. Наприклад, анонімізувати пацієнтів, встановити
чіткі правила щодо конфлікту інтересів тощо.
Окремо важливо відзначити, що реформа ЕКОПФО не зводиться лише до пацієнтів, але
й включає інтереси медиків. Адже на якість оцінювання впливає кадровий склад команд,
спосіб, у який туди включають медиків, їхнє навантаження та справедлива компенсація
їхньої роботи.
За майже рік після старту реформи благодійний фонд “Здорові рішення” підсумовує її
перші результати в цьому дослідженні.
Воно проведене на основі аналізу даних, отриманих від МОЗ та Центру оцінювання у відповідь на наші запити, індивідуальних експертних
глибинних інтерв’ю з розробниками та учасниками процесу оцінювання, а також на основі анкетування лікарів та пацієнтів через соціальні мережі.
За підсумками дослідження ми можемо констатувати:
Реформа дійсно запрацювала та призвела до якісних змін. ЕКОПФО функціонує як нова система, а не просто як перейменована МСЕК. До успіхів можна записати електронні процеси,
зрозумілу структуру оцінювання, забезпечення прав та нових можливостей для пацієнтів.
Проте на шляху до повноцінної реалізації ЕКОПФО досі стоять серйозні ризики: до Верховної Ради все ще не подано профільний законопроєкт; лікарі відчувають брак часу та фінансової компенсації; існуючі механізми оскарження рішень експертних команд малоефективні.
Крім того, хоча реформу вдалося запустити “з коліс”, ніхто не знає, куди саме вона рухається. Наразі за ЕКОПФО немає стратегічного бачення для розвитку та реалізації подальших змін. Вся система зводиться виключно до медицини та компетенції Міністерства охорони здоров’я: на медиків лягають і соціальні функції. Частина обіцяних елементів реформи, як, наприклад, оцінювання оточення пацієнта чи повна анонімізація процесу, поки що не працюють.
Головні висновки дослідження:
- У межах реформи дійсно вдалося створити інституції: Центр оцінювання, мережу експертних команд, систему моніторингу прийнятих рішень. Вони активно працюють та
вже призвели до змін на краще. - Реформі досі бракує методичного та правового супроводу: не затверджено клінічну
настанову щодо застосування критеріїв встановлення інвалідності, а до Верховної
Ради не подано профільний законопроєкт. Це нівелює системний ефект реформи та
ставить її під загрозу. - Пацієнти стикаються з затримками на етапі перевірки документів та розгляду справ.
За результатами анкетування, що було проведене в рамках цього дослідження, 53%
очікували на прийняття рішення більше місяця, з них 11 % - більше 3 місяців. - ЕКОПФО не фіксують письмово всі документи, які враховували при прийнятті рішень.
Це знижує прозорість процесу та підвищує ризик помилок і зловживань. Але також
підвищує успішність оскарження рішень пацієнтами, адже саме на експертну команду покладається зобов’язання довести, що вона врахувала всі обставини. - Медики відчувають на собі емоційний тиск, працюючи в експертних командах. Деякі
пацієнти просять в них групу інвалідності, хоча її не потребують. Інші — обурюються,
що втратили групу, яку мали раніше. Це пов’язано, зокрема, з новими критеріями оцінювання, які враховують інші обставини крім медичного стану пацієнтів. - Лише близько половини пацієнтів відчувають повагу під час оцінювання. Анкетування, проведене в межах дослідження, показало, що 57% пацієнтів відчували повагу, тоді
як 39% повідомили про її відсутність, а близько 4% не змогли оцінити це однозначно. - Механізми захисту пацієнтів малоефективні. Статистика демонструє, що Центр оцінювання, за результатом розгляду більшості скарг пацієнтів, підтверджує первинне
рішення експертних команд (22,83%), у 4,70% — формує нове рішення, а у менш ніж
1% випадків — скасовує рішення. Решта скарг (понад 70%) наразі не містять висновків. Право пацієнта на оскарження додатково обмежується високою завантаженістю
та недостатньою укомплектованістю Центру оцінювання. Близько 94% судових справ
вирішуються на користь експертних команд, адже суд може перевірити лише дотримання процедур та законодавства. - Не внормовано, які саме лікарі повинні відправляти пацієнтів на оцінювання. Внаслідок цього різні заклади мають різні практики, спеціалісти інколи відмовляються направляти пацієнтів на оцінювання, надмірне навантаження лягає на сімейних лікарів.
- Компетенція членів експертних команд може погіршуватися з часом. Адже попри вимоги до щорічного навчання не затверджено ані його програми, ані критеріїв, ані
єдиного формату сертифікації. Також викликає занепокоєння той факт, що в частині
ЕКОПФО лікарі задіяні на повну зайнятість — це означає відірваність від реальної
практики та суперечить ідеям реформи. Лікарі, які працюють у складі ЕКОПФО, зазнають значного психоемоційного навантаження та ризику професійного вигорання однак чинне законодавство не передбачає для них жодних додаткових гарантій чи компенсацій порівняно з іншими лікарями. У межах дослідження ми пропонуємо механізм компенсації підвищеного нервово-емоційного навантаження. - Система фінансування ЕКОПФО недосконала. Наприклад, оплата закладам за кількість прийнятих рішень стимулює швидкість, але не враховує складність справ. Інакше кажучи, лікарі, які уважніше працюють із важчими випадками, можуть отримувати
менше грошей. Як варіант удосконалення системи пропонуємо розглянути перехід
від єдиного тарифу до гнучкої системи оплати, що враховуватиме складність справ та
якість роботи ЕКОПФО. - Система мотивації лікарів ЕКОПФО багатьох лікарень є непрозорою та неефективною.
Кошти за участь у роботі команди надходять лікарні, а їхній подальший розподіл часто залежить від суб’єктивного рішення керівника, а не від чітких критеріїв продуктивності та якості. У межах дослідження ми пропонуємо для лікарень чотири потенційних моделі забезпечення справедливого фінансування лікарів ЕКОПФО.
Дослідження створено БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства» за підтримки
Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст дослідження є відповідальністю БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
