Розвиток політичного лідерства в громадах через фокус здоров’я як складової людського капіталу
Здоров’я має вийти за межі лікарень – якою має бути Здорова громада
Здоров’я звикли трактувати як відсутність хвороб. Та насправді це набагато ширше культурне поняття, що включає максимально досяжний рівень життя людини.
Адже на стан здоров’я найбільше впливають не рівень медицини, а середовище навколо та умови життя. Тому так важливо, аби держава та суспільство переосмислили поняття здоров’я. Це одна з основних цілей «Здорових рішень».
Здоров’я має вийти за межі лікарень. Людей потрібно заохочувати й мотивувати — через створення шкіл здоров’я, через формування культури, у якій здоров’я є цінністю. Дбати про нього мають не лише лікарі, а й політики, вчителі, громадські організації — усі активні стейкґолдери суспільства. Тетяна Гавриш, співзасновниця та директорка зі стратегічного розвитку “Здорових рішень”
Реформа децентралізації чітко показала, що пріоритетом має стати здоров’я в громадах, адже саме децентралізація дозволила впроваджувати програми здоров’я, адаптовані до потреб мешканців конкретної громади — з урахуванням демографічних показників, соціальних факторів, культури та звичаїв, екологічних та інших умов.
Ще до початку повномасштабної війни нас надихнув приклад німецької моделі Gesundes Kinzigtal “Здоровий Кінзігталь”, яка за кілька років змогла суттєво покращити показники здоров’я та тривалості життя своїх мешканців завдяки системним інтервенціям.
У березні 2022 року програма “Громадське здоров’я” МВФ Відродження підтримала ініціативу Харківської експертної групи з підтримки медреформи у запровадженні моделі Здорових громад. Команда “Здорових рішень”, яка є правонаступницею та продовженням програми “Громадське здоров'я”, продовжує напрямок побудови таких громад. У 2023 році за підтримки U-LEAD з Європою ми розпочали проєкт “Здорова та спроможна громада”.
Попри війну, ми вже зараз мусимо думати про майбутнє та ту систему охорони здоровʼя, яка сприятиме збереженню людського капіталу, здоровʼя людини та її здатності до самореалізації. Тих людей, які залишаються у тилу, і тих, які повертатимуться з фронту. Вікторія Тимошевська, співзасновниця, виконавча директорка “Здорових рішень”
Модель здорової громади, яку ми адаптуємо в Україні, створена та реалізована німецькими сімейними лікарями з допомогою експертів Optimedis Gmbh. Модель Кінзігталь адаптована до української реальності.
Вікторія Тимошевська, співзасновниця, виконавча директорка “Здорових рішень”, Тетяна Гавриш, співзасновниця та директорка зі стратегічного розвитку “Здорових рішень”, Манфред Захорка, доктор, старший менеджер компанії OptiMedis.
Ми прагнемо допомогти громадам запровадити нові підходи, які дозволять:
Місцевій владі створити якісні локальні політики, орієнтовані на здоров’я мешканців;
Лікарям отримати знання і навички для вибудовування довіри з мешканцями;
Місцевим громадським ініціативам стати частиною системи ухвалення рішень, які впливають на якість життя людей в конкретно їхній громаді.
Роботу ми почали з Бучанської громади. Разом з місцевими лідерами – посадовцями, лікарнями, громадськими діячами – ми вчилися змінювати фокус: не витрачати бюджет на разову матеріальну допомогу, а інвестувати у профілактику, довгострокове здоров’я мешканців і сталість самої громади. Адже ті, хто здорові — працюють, піклуються, відновлюють. Наприклад, створили цільову комунальну програму щодо профілактики та лікування цукрового діабету.
Унаслідок війни українці мігрують: молоді родини виїжджають, залишаючи в багатьох громадах переважно літніх людей і ВПО. Ветерани повертаються з фронту й потребують комплексної реабілітації для повернення до цивільного життя. Наша початкова мета — змінити ставлення до здоров’я в суспільстві — залишилася незмінною, але з’явився новий контекст: зберегти людський капітал. Масова міграція, зміни в демографії, зростання кількості людей з інвалідністю — усе це має враховуватись у стратегічному плануванні здоров’я.
Основною складовою для подальших змін є перехід до управління здоровʼям з використанням обʼєктивних даних. Коли ми визначаємо здоровʼя як соціальну категорію, вимірювання здоров’я громади виходить за межі стін лікарні, а до процесу збору та обробки даних підключаються й інші стейкхолдери громади. Готових достовірних даних, на основі яких можна ухвалювати рішення в громадах, поки що не існує. Михайло Довгопол – експерт по здоров’ю громад.
Тому ми не просто навчаємо громади збирати дані про здоров’я — ми створили для цього інструменти. Аналітичний дашборд став першим кроком до системних рішень: тепер громади можуть бачити реальну картину — порівнювати, аналізувати й діяти на основі доказів.
Символічно, що перша така розмова відбулася в Бучі — місті, де після деокупації людей рахували за вікнами, в яких горить світло. Так само сьогодні ми “вгадуємо” стан здоров’я громади замість того, щоб знати. Ми ж прагнемо, щоб кожна громада мала точну карту власного добробуту — і змогу змінювати її на краще. Тетяна Гавриш, співзасновниця та директорка зі стратегічного розвитку “Здорових рішень”
Перехід до нової логіки роботи з даними — це перехід до нової культури управління, системи, яка не чекає проблем, а передбачає їх.
Ми бачимо дві ключові задачі у роботі з громадами:
Максимальне збереження людського потенціалу.
Повернення людей до активного життя через своєчасну соціальну й медичну допомогу.
Модель інтегрованих послуг, створену спільно з Бучанською громадою, надалі запропонували ще чотирьом обраним громадам:
Ми хочемо показати нашим мешканцям, що інтегрований догляд – це не якась спеціальна програма чи маніпуляція, яку виконує медсестра в лікарні. Це про те, що громада бере відповідальність за здоров'я своїх мешканців і мешканок. Микола Бакшеєв, міський голова Первомайська
Протягом шести місяців наша Фундація реалізовувала проєкт «Здорова і спроможна громада» у п’яти громадах: Бучанській, Сквирській, Мукачівській, Краматорській та Первомайській. У кожній з них створили міжсекторальні робочі групи — інтегратори, до складу яких увійшли представники місцевого самоврядування, медзакладів, освіти та громадянського суспільства.
Попри воєнні умови, громади не лише реагували на нагальні виклики, а й планували довгострокові зміни. Навіть переживши окупацію, Бучанська громада мислить про майбутнє, у якому людям хочеться жити. Те саме можна сказати і про Первомайську та Краматорську громади — прифронтові території, де виживання не заперечує бачення розвитку. Зазначила Вікторія Тимошевська, співзасновниця, виконавча директорка “Здорових рішень”
Фастівська та Ясінянська громади виявили бажання долучитись до моделі здорової громади та також розпочали співпрацю з нашою Фундацією.
Приклади локальних змін:
Сквирська громада зосередилась на інформуванні та залученні мешканців: тут відбулися ярмарки здоров’я, освітні активності для школярів та тренінги з домедичної допомоги.
Мукачівська громада розробила комплексний підхід до формування здорового способу життя та профілактики, включно з кампаніями з відмови від куріння, популяризації фізактивності та турботи про ментальне здоров’я.
Краматорськ опрацював ідею створення мобільних медичних команд для надання послуг у віддалених районах.
Бучанська громада, враховуючи досвід окупації, розпочала створення координаційного хабу — «інтегратора здоров’я», який збиратиме та узгоджуватиме ініціативи в сфері здоров’я.
Під час реалізації проєкту ми побачили, що більшість громад не мають достатніх ресурсів, експертизи чи інструментів для системних змін у сфері здоров’я. Локальні громадські організації часто представлені лише кількома активістами та потребують інституційного розвитку, підтримки у формуванні партнерств і культури демократичного ухвалення рішень.
Тому ми запустили конкурс мінігрантів, щоб підтримати активних учасників із громад, які пройшли навчання в межах проєкту. Конкурс дозволив їм реалізувати власні ініціативи з громадського здоров’я на місцях — з використанням напрацьованих підходів і у супроводі наших експертів.
Приклади втручань, які вдалося реалізувати завдяки мінігрантам:
Виїзні Check-up'и: лікарі з центрів сімейної медицини проводили обстеження людей на підприємствах і в селах. Особливий фокус був на профілактиці серцево-судинних захворювань і цукрового діабету.
Організація занять зі скандинавської ходи — як доступність активного способу життя.
Проведення школи здоров’я для людей із серцево-судинними захворюваннями та діабетом. Учасники таких програм стали амбасадорами громадського здоров’я у своїх громадах.
Закупівля спортивного інвентаря для шкільних змагань — щоб мотивувати дітей до руху та здорового способу життя.
Облаштування спортивного майданчика при територіальному центрі соціальних послуг — для занять людей старшого віку.
Ми ініціювали співпрацю Первомайської громади зі студентами Харківської школи архітектури (ХША), що перетворилась в окремий проєкт. Разом із громадською організацією «Джерело» та під кураторством архітекторки Дар’ї Ожиганової розроблені інклюзивні, терапевтичні простори, що відповідають реальним потребам громади.
Проєкт розпочався з облаштування спортмайданчика на території геріатричного центру громади. Далі команда працювала над рішеннями для ветеранів та маломобільних людей.
Посібник “Просторова аптечка” — з простими інструкціями для втілення в інших громадах.
Ідея «Просторової аптечки» — у створенні тимчасових, але ефективних архітектурних рішень, які допомагають покращити фізичне та емоційне здоров’я мешканців. Дарья Ожиганова, архітекторка, співзасновниця студії NOEMA
Навіть невеликі ресурси у поєднанні з підтримкою і знанням можуть спричинити реальні зміни. Ми бачимо, як громади починають мислити стратегічно, залучати різні сектори та фокусуватись на профілактиці. Це найкращий доказ того, що інвестиції у розвиток місцевих лідерів і спільнот працюють.
Наша ціль — перетворити розбудову здорових громад у сталий рух, що змінює не лише підходи до формування місцевих бюджетів, а й розуміння, що здорова громада — це майбутнє України.
Тому ми створили також посібник з розбудови громади, підготовлений експертами Харківської експертної групи підтримки медреформи за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та нашої Фундації. Це практичний інструмент для громад, які прагнуть стати активними у формуванні здорового середовища для своїх мешканців. Михайло Довгопол, Олена Решетняк, Тетяна Гавриш та Олексій Головін надали поради, інструменти та концептуальні схеми, які громади можуть використовувати для обговорення та впровадження змін.
Після завершення проєкту «Здорова та спроможна громада» ми не припинили роботу — наша команда залишилась поруч з громадами, щоб підтримувати їх у подальшому впровадженні змін. Наші експерти на зв'язку з робочими групами громад, ми допомагаємо долати нові виклики.
Мобільна медицина в Краматорську: як забезпечити доступ до здоров’я під час війни
Співпраця з Краматорською громадою та Центром сімейної медицини №1 міста дозволила реалізувати пілотний проєкт мобільних амбулаторій за підтримки гуманітарної організації CARE Ukraine. Проєкт став відповіддю на виклик зруйнованої інфраструктури та обмеженого доступу до медпослуг у віддалених районах.
Проєкт дозволив забезпечити доступ до якісних медпослуг для мешканців віддалених районів громади, які особливо постраждали від руйнування інфраструктури через війну. Завдяки мобільним амбулаторіям, меддопомогу змогли отримати понад 6000 пацієнтів, зокрема люди з інвалідністю та ті, хто довго не звертався до лікаря. Проект не лише забезпечив лікування, але й сприяв навчанням медпрацівників, створенню практичних рекомендацій та досліджень, які стали цінним ресурсом для інших громад, що прагнуть впровадити подібні ініціативи.
Результат:
Понад 6000 людей отримали медичну допомогу, зокрема люди з інвалідністю та ті, хто роками не звертався до лікаря; 43% таких пацієнтів — люди старшого віку (65+). 11,7% мають інвалідність.
Медики пройшли навчання з тактичної медицини, паліативної допомоги, психотравм, отоскопії, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, УЗД. У межах проєкту отримали портативні УЗД-апарати й почали проводити скринінгові УЗД. Їх пройшли 41% пацієнтів, до яких доїхали бригади. У кожного п’ятого в результаті знайшли відхилення від норми: підозри на жовчнокам'яну хворобу, жировий гепатоз, новоутворення печінки тощо. Їх скерували на інший рівень допомоги для точнішого діагнозу.
Модель «Здорова громада» продемонструвала ефективність інтегрованого підходу до управління здоров’ям на місцевому рівні. Адаптація моделі Gesundes Kinzigtal до українських реалій дозволила врахувати специфіку кожної громади та забезпечити системне вирішення проблем у сфері охорони здоров’я.
Ми продовжуємо працювати над масштабуванням цієї моделі та запрошуємо інші громади долучатися до ініціативи. Завдяки підтримці ПРООН ми почали працювати ще з двома громадами півдня України – Баштанською та Вознесенською на Миколаївщині.
Зараз з нами вже 9 громад. Наша мета — створити Альянс здорових громад, який до 2027 року об’єднає щонайменше 50 учасників. Спільно з німецькими партнерами з OptiMedis плануємо заснувати Академію «Здорової громади» — освітній простір для сталого розвитку команд на місцях.
Ми також плануємо адвокатувати серед міжнародних партнерів і донорів ідею зміни підходів до управління здоров’ям і добробутом на рівні громад.
У 2025 році ми розширимо фокуси нашої роботи, зокрема зосередимось на: реабілітації та реінтеграції ветеранів; підтримці людей із залежностями та їхніх родин; посиленні роботи з родинами з дітьми та жінками у громадах.
