Індекс здоров’я

«Індекс здоров’я. Україна» – це серія опитувань із вивчення задоволеності медичною допомогою, ставлення до реформи системи охорони здоров’я, здорової поведінки, досвіду звернень і витрат на медичну допомогу в Україні. 

Протягом 2016–2024 рр. загалом проведено шість хвиль дослідження, збір даних для яких здійснював Київський міжнародний інститут соціології у співпраці з Центром «Соціальні індикатори». Дослідження є лонгітюдним (повторюваним) із використанням ідентичної методології й інструментарію, що дає можливість відстежувати зміни у ставленні й досвіді в часі.

У процесі підготовки методології дослідження використовувався досвід Європейського індексу споживачів охорони здоров’я, який дає змогу впродовж тривалого часу порівнювати розвиток системи охорони здоров’я країн Європейського Союзу та визначати найоптимальніший шлях для подальшого розвитку, а також враховували канадський досвід проведення подібного дослідження.

Результати дослідження «Індекс здоров’я. Україна» – це унікальні дані, що допомагають нам зрозуміти, як вищезгадані умови вплинули на ставлення, досвід і поведінку користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Крім того, вони фіксують рівень задоволеності споживачів медичних послуг – зокрема в динаміці років та географічному розмаїтті регіонів. Ці дані вже використовуються для обґрунтування прийняття рішень Національною службою здоров’я України, Центром громадського здоров’я, Міністерством охорони здоров’я України, а також національними експертами, науковцями, представниками громадянського суспільства та нашими міжнародними партнерами. Окрім того, дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна» виступають стимулом до проведення подальших досліджень з окремих тем, зокрема на рівні областей.

Вікторія Тимошевська

Звіт «Індекс здоров’я. Україна»-2023: Вплив війни на здоров’я українців

Війна в Україні продовжує мати значний вплив на здоров’я населення. Команда ВООЗ в Україні з управління інформацією та ризиками в галузі охорони здоров’я пропонує ознайомитися з результатами дослідження «Індекс здоров’я. Україна» - 2023 і порівняти їх з попередніми, довоєнними даними.

З 2016 року проводиться масштабне репрезентативне дослідження, яке охоплює близько 10 000 українських домогосподарств. У 2023 році було опитано 9200 респондентів. Зібрані дані дають важливу інформацію про здоров’я українців, включаючи поведінку щодо здоров’я, доступ до лікування, витрати на охорону здоров’я та інші аспекти.

Це дослідження стало можливим завдяки спільному фінансуванню Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні, благодійної фундації «Здорові рішення» та Світового Банку.

Звіт включає інформацію з найбільш постраждалих від війни областей, вказуючи на важливі прогалини в доступі до медичних послуг та потреби в сфері охорони здоров’я.

Ось деякі ключові цифри з дослідження:

• Хронічні захворювання: 41% респондентів мають хронічні захворювання, причому вони частіше зустрічаються серед жінок (44%), ніж серед чоловіків (37%). Найпоширенішим захворюванням є гіпертонія, якою страждає чверть респондентів.
• Профілактичні огляди: 56% опитаних пройшли планові огляди, що більше, ніж у 2020 році. Жінки проходять огляди частіше, ніж чоловіки. Зазвичай такі огляди включають флюорографію та кардіограму.
• Амбулаторне лікування: 40% респондентів зверталися за амбулаторною допомогою, причому жінки зверталися частіше. 16% не змогли скористатися послугами через фінансові труднощі. Загалом витрати на амбулаторне лікування зменшилися, але середні витрати збільшилися.
• Ліки та стаціонарне лікування: Витрати на ліки під час амбулаторних та стаціонарних відвідувань залишаються високими. 12-13% респондентів не купують всі необхідні ліки через брак коштів.
• Внутрішньо переміщені особи (ВПО): ВПО стикаються з більш високим рівнем стресу, проблемами психічного здоров’я та фінансовими бар’єрами в охороні здоров’я порівняно з місцевим населенням. Вони з більшою ймовірністю будуть платити за амбулаторне лікування та рідше звертатимуться за допомогою у разі психічних проблем.
• Регіональні відмінності: Рівень відмови від медичних послуг, пов’язаний з війною, значно вищий у найбільш постраждалих регіонах, таких як Запорізька (18%), Харківська (24%) та Херсонська області (43%). Хронічні захворювання та стреси більш поширені у східних та південних областях.

Цей звіт підкреслює важливість підтримки доступу до медичних послуг та необхідність зменшення фінансових бар’єрів для забезпечення здоров’я українців під час війни.