Благодійний фонд «Здорові рішення для відкритого суспільства» презентував своє дослідження реформи ЕКОПФО.

ЕКОПФО (Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) — це нова система, що відповідає, серед іншого, за встановлення інвалідності українців. 1 січня 2025 року вона замінила колишні МСЕК (медико-соціальні експертні комісії). Реформа готувалася давно, але була запущена передчасно після низки корупційних скандалів із МСЕК. 

«Ми можемо констатувати, що ЕКОПФО — це дійсно не МСЕК. Але реформа наразі позбавлена стратегічного бачення. Вона запущена «з коліс» і ніхто не знає, куди вона їде», — пояснює Олексій Головін, один із авторів дослідження та головний юридичний радник «Здорових рішень». 

Дослідники «Здорових рішень» проаналізували законодавчу базу, опрацювали статистичні дані, провели глибинні експертні інтерв’ю та анкетування пацієнтів і лікарів (для збору гіпотез, соціологічно нерепрезентативне).

«Система МСЕК була побудована на тому, що людина отримувала інвалідність — своєрідний квиток для пільг і визначення того, що вона не може робити. Ми з громадськими організаціями довго наполягали, що цю систему треба змінити. Перемістити фокус на саму людину та те, що вона робити може. Включити людину в життя, а не просто дати їй пільги й покинути наодинці з проблемами», — розповідає Вікторія Тимошевська, виконавча директорка БФ «Здорові рішення». 

Як показує дослідження «Здорових рішень», реформа дійсно запрацювала та призвела до якісних змін. До успіхів ЕКОПФО можна віднести електронні процеси, зрозумілу структуру оцінювання, забезпечення прав та нових можливостей для пацієнтів. 

Проте на шляху до повноцінної реалізації ЕКОПФО досі стоять серйозні ризики: до Верховної Ради все ще не подано профільний законопроєкт; лікарі відчувають брак часу та фінансової компенсації; існуючі механізми оскарження рішень експертних команд малоефективні.

Крім того, наразі за ЕКОПФО немає стратегічного бачення для розвитку та реалізації подальших змін. Вся система зводиться виключно до медицини та компетенції Міністерства охорони здоров’я, хоча мала би включати й соціальні функції, підтримку у громадах. Частина обіцяних елементів реформи, як, наприклад, оцінювання оточення пацієнта чи повна анонімізація процесу, поки що не працюють.

Презентація дослідження включала дружню та конструктивну дискусію між представниками громадських організацій, військових служб супроводу, лікарською спільнотою і державними органами. Серед інших, Дмитро Луфер, свого часу один зі співавторів створення ЕКОПФО, закликав громадянське суспільство підтримували подальший розвиток реформи, — мовляв, інакше вона перетвориться на ще один МСЕК.

Те, чому зміна підходів до «інвалідності» критично необхідна саме зараз, пояснила Тетяна Гавриш, директорка зі стратегічного розвитку «Здорових рішень»: «Навіть оптимістичні демографічні прогнози свідчать, що нас меншає. І велика частина українців буде об’єктивно травмованою: фізично та ментально. Завдання держави, щоби вижити — створити умови, де кожна людина матиме мотивацію та підтримку, аби бути максимально залученою до активного життя й самореалізації. Модус сучасної соціальної політики — самозарадність».

Читайте дослідження ЕКОПФО за посиланням: https://healthsolutions.ngo/library/ekopfo/