З початком вторгнення сталося більш ніж трикратне збільшення засуджених військовослужбовців за статті Кримінального кодексу, пов’язані з наркотиками – з 9,73% у 2022 до 24,72% у 2024. 

Такими є результати дослідження, яке провела Школа права УКУ у партнерстві з благодійним фондом “Здорові рішення”.

Школа права УКУ проаналізувала вручну 3388 судових рішень щодо наркозлочинів серед українських військовослужбовців за період 2013-2024 року. 

Дані вказують, що зусилля правоохоронців зміщуються з розслідування небезпечних складних порушень на так звані «легкі мішені» – справи, які легко облікувати, швидко передати до суду й завершити вироком. 

Скажімо, по статті 307 Кримінального кодексу України – зберігання наркотичних речовин з метою збуту – до 2022 року в середньому було 10 засуджених щороку, у 2024-му – 35.

По статті 309-й ККУ – зберігання без мети збуту – до 2022 року в середньому було 67 засуджених щороку, у 2024-му – аж 1571. 

Це так звана примітивізація протидії злочинності. Вона вказує на ризик криміналізації замість ресоціалізації. Система не завжди розрізняє між поведінкою, що потребує медичної, психологічної або соціальної відповіді, та реальною кримінальною загрозою. Суди у вироках належно не оцінюють, чи є ці люди на обліку у нарколога, психіатра, чи проходять лікування. 

Більшість засуджених – рядові військовослужбовці, які раніше не мали проблем із законом. Тобто війна та пов'язаний з нею стрес можуть бути каталізаторами розвитку залежності.

Дані також показують, що 98% засуджених військових за наркозлочини, — споживачі, не збувачі. Частіше карають за цими статтями військових саме у прифронтових областях. 

З 2023 року найвищі показники зафіксовано в Донецькій, Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Це свідчить про зростання соціально-поведінкових ризиків, пов’язаних із бойовим стресом, посттравматичними станами та браком належної психологічної та соціальної підтримки.

У 79% вироків щодо військових і наркотиків покарання обійшлося штрафом. Більш як у 2300 вироках суди дають військовим за зберігання наркотиків найнижчу можливу межу штрафу – найчастіше мова про 8500 гривень.

Суд може зобов’язати пройти лікування, але не достатньо застосовує цей інструмент. Лише у кількох десятках рішень суди (які вільні у визначенні обставин, що пом’якшують покарання) вказали, що такою обставиною є військова служба, зокрема бойові умови, статус ветерана чи учасника бойових дій. 

З дослідження виглядає, що ми проблему не вирішуємо і навіть із нею не боремося. Спрощена процедура, формальне покарання
каже декан Школи права УКУ Світлана Хилюк

Якщо зберігати чинний підхід, застосовувати репресії і карати споживачів, то протидія незаконному обігу наркотиків стає джерелом нових ризиків. Насамперед це криміналізація військовослужбовців, яка створює для них нові бар’єри в поверненні до мирного життя. 
співавтор дослідження Микола Карчевський, професор кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила.

Повне дослідження з пропозиціями рішень можна прочитати тут.